ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ КОМУНАРСЬКОГО РАЙОНУ
ЗАПОРІЗЬКА
ЗАГАЛЬНООСВТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 84
ТЕМА
ДОСВІДУ
«Створення
дидактичних матеріалів з історії за принципами технології критичного мислення»
Досвід
роботи вчителя історії,
основ християнської культури
Єрьоміної Олени
Євгенівни
категорія І
Зміст
1.Вступ
2.Теоретичне обґрунтування
використання
технологій критичного
мислення на уроках історії
2.1.Загадки з історії
2.2. Кросворди з історії
2.3. Ребуси з історії
3. Висновки
4. Список використаної
літератури
5. Додатки
Вступ
Постановка проблеми. Новітнє суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є формування засобами історії вільної особистості, яка
керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської
відповідальності. Особистості, яка здатна приймати
критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні. Активність, самостійність,
творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості стають
найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування
потребує реалізації нових підходів до процесу навчання.
Вимоги часу, реформування системи освіти в Україні
орієнтують учителів на відмову від авторитарного стилю навчання на користь
гуманістичного підходу й застосування методів, що сприяють розвитку творчих
засад особистості з урахуванням її індивідуальних особливостей. Реалізація у
навчанні історії особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів,
забезпечує самоцінність знань, розвиток умінь здобувати, опрацьовувати
інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального
розвитку та самовдосконалення людини.
Реалізація цих вимог здійснюється
через розвиток основних складових історичної свідомості, яка передбачає не
тільки накопичення знань про основні події, явища та процеси, а й оволодіння
способами розумових дії, які дають змогу бачити зв'язок між історичними подіями
та явищами та уміння оцінювати їх під різними кутами зору. Сучасні вимоги, визначені в освітніх стандартах, спонукають учителів не
тільки надавати учням навчальну інформацію, а й навчити їх способів практичного
застосування її у повсякденному житті. Реалізувати зазначені завдання в повній
мірі допоможуть технології розвитку критичного мислення.
Аналіз останніх досліджень. Сучасні підходи та формування
критичного мислення ґрунтуються на загальних ідеях розвитку мислення,
розроблених Л. Виготським, Д. Ельконіним, В. Давидовим та розкриті у працях з
проблеми формування критичного мислення учнів С. Векслера, А. Байрамова, А. Липкіної,
Л. Рибак, В. Сінельнікова, а також наробках методистів, зокрема К. Баханова, Н.
Вєнцевої, В. Мисана, Л. Пироженка, О. Пометун, С. Терна та ін.
Науковці та вчителі –
практики прагнуть створити цілісну систему рекомендацій щодо запровадження
критичного мислення. Викладачі Харківського Національного педагогічного
Університету С. А. Горькова, В. І. Євдокімов, Т. А. Олійник у «Практикумі з
розвитку критичного мислення» описали методику формування малих і великих груп,
розподіл ролей між ними під час роботи. Найбільш доцільно використовувати
роботу груп на повторювально- узагальнюючих уроках, уроках формування вмінь та
навичок або при вивченні нового матеріалу.
У монографії О. П. Мокрогуза
«Інноваційні технології на уроках історії» розгляду проблеми критичного
мислення присвячено розділ «Можливості розвитку критичного мислення у сфері
сприйняття інформації». Автор систематизував прийоми критичного мислення для
використання їх на різних етапах уроку.
Мета та завдання роботи. Вивчення
історії включає набагато більше, ніж пасивне засвоєння фактів, дат, імен,
подій. Історія є процесом мислення, що спирається на свідчення минулих років. При
використанні сучасних дидактичних матеріалів, викладання історії розвиває
уміння аналізу та оцінки історичних подій та явищ, тим самим сприяє розвитку
критичного мислення.
3.Теоретичне обґрунтування використання технологій
критичного мислення на уроках історії
У програмах для
загальноосвітніх навчальних закладів з історії України та всесвітньої історії
зазначено: «…критерієм оцінки навчальної діяльності учнів вбачають не стільки
обсяг матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати,
узагальнювати, активно використовувати в нестандартній ситуації, вміння
самостійно здобувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу». У зв'язку з
цим зростає значення самостійної роботи як на уроках, так і в процесі виконання
домашнього завдання.
Вивчення історії включає набагато більше, ніж пасивне
засвоєння фактів, дат, імен, подій. Історія є процесом мислення, що спирається
на свідчення минулих років. Розвиток критичного мислення – це дуже важливий
аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті. Навчити учнів мислити
критично – означає правильно поставити запитання, спрямувати їх увагу в
потрібному напрямку, навчити самостійно робити висновки та знаходити
альтернативне рішення.
З метою розвитку критичного мислення учнів необхідно
керуватися такими засадами викладання історії:
- формування в учнів стійкого пізнавального інтересу до
предмета шляхом актуалізації матеріалу, мотиваційної діяльності, практичного
застосування набутих знань.
- розвиток культури розумової діяльності учнів у процесі проблемного,
дослідницького, евристичного осмислення історії.
- створення умов для розвитку навичок самостійного
здобуття історичних знань.
- формування досвіду використання набутих історичних знань
для розв’язання практичних завдань, застосування їх у конкретних життєвих
ситуаціях.
Методика розвитку критичного
мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в
учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу.
3.1 Загадки з історії
Будь-яка загадка - це
хитромудре питання або іносказання, що вимога відповіді. Вони складаються в
короткій і цікавій формі, найчастіше у віршованій. Для них характерні ясність,
виразність і влучність визначень. Найчастіше в загадках міститься перерахування
ознак, за якими треба здогадатися, про які предмети або явища йде мова. Але,
звичайно, найцікавіше в будь-який загадці - образне, поетичне сприйняття
навколишнього світу. Загадки придумують люди і донині.
Зміст загадок з історії
відображає, будь – який історичний факт, або історичну особистість, або
поняття, тобто передає інформацію, будучи засобом розвитку вербальної
комунікації. Мовне спілкування - свого роду гра. У ній присутній елемент
змагання, прагнення до виграшу, випробувальні тести та експерименти,
проходження певним правилам. У цій грі комуніканти постійно ставлять один перед
одним завдання розуміння, тлумачення, інтерпретації. Вживання двозначностей,
метафор, гіпербол, притч, каламбурів, фразеологізмів робить одночасно
непередбачуваним сюжет але примушує чітко дотримуватися задуму.
Головною ж особливістю
загадок і є те, що вони являють собою логічне завдання, яке необхідно вирішити,
зробивши досить складну розумову операцію.
Предмет, про який йде мова в
загадці, прихований, зашифрований.
Є загадки, в яких характеристика предмета дається коротко, з однієї - двох сторін. Той, хто відгадує повинен за двома, а то й по одній ознаці відновити цілісний образ предмета.
Щоб вирішити це завдання, той, хто складає, або відгадує загадку повинен бути добре знайомий з цією єдиною ознакою, вміти виділити її, зв'язати по асоціації з іншими, не названими в загадці. Це можливо при наявності досить повних уявлень про предмет, явище.
Є загадки, в яких характеристика предмета дається коротко, з однієї - двох сторін. Той, хто відгадує повинен за двома, а то й по одній ознаці відновити цілісний образ предмета.
Щоб вирішити це завдання, той, хто складає, або відгадує загадку повинен бути добре знайомий з цією єдиною ознакою, вміти виділити її, зв'язати по асоціації з іншими, не названими в загадці. Це можливо при наявності досить повних уявлень про предмет, явище.
Складання та розгадування
загадок є для дитини своєрідною гімнастикою, мобілізує і тренує її розумові
сили. Щоб відгадати загадки, потрібно добре володіти навчальним матеріалом,
порівнювати, зіставляти явища, подумки їх розчленовувати, виділяти кожен раз
потрібні характеристики, об'єднувати, синтезувати знайдене. Складання та
відгадування загадок розвиває спритність, кмітливість, швидкість реакції,
розумову активність, самостійність, звичку більш глибоко і різнобічно
осмислювати світ. Дітям подобається відгадувати загадки. У них викликає радість
і процес, і результат цього своєрідного розумового змагання. Відгадування загадок
відточує і дисциплінує розум, привчаючи дітей до чіткої логіки, до міркування і
доказу. Розгадування загадок розвиває здатність до аналізу, узагальнення,
формує уміння самостійно робити висновки, умовиводи. Таким
чином, загадки є засобом розвитку критичного мислення учнів.
Додаток 1.
3.2 Кросворди з історії
Кросворди – це загальновідома для
всіх гра, яка захоплює і приваблює. При цьому кросворди сприяють формуванню
навичок самостійності в розв’язанні досить складних завдань, розвивають
критичне мислення та творчі здібності.
Робота з кросвордами допомагає виховати у учнів зацікавлене ставлення до
навчання історії. Під час розгадування кросвордів, а особливо під час їх
складання, учень не тільки повторює вивчений матеріал, а й навчається
самостійно здобувати знання. Кросворд може надати значну інформацію щодо
необхідності корекції знань окремих учнів.
Складання кросвордів не проста задача,
сам процес розробки потребує від автора теоретичних знань, чіткого їх
формулювання, грамотності, уваги, фантазії. Цей вид завдання розвиває уяву,
потребує повторення (а значить – і закріплення) вивченої теми; сприяє формуванню
відчуття краси розумової праці, виховує у учнів наполегливість у досягненні
мети, точність, активність, культуру мовлення. Використання кросвордів дозволяє
досягти найбільшого ефекту в закріпленні учнями навчального матеріалу, значного
підвищення якості знань. Кросворди дозволяють одночасно освіжити в пам'яті
існуючі знання, а також здобути нові. По суті, це вікторина з підказками, для
рішення якої учні спочатку можуть користуватися підручниками, довідниками,
конспектами та іншими джерелами.
Для більшої зацікавленості учнів,
кросворди можна урізноманітнювати за змістом і формою. Складання кросвордів
можливо використовувати як під час індивідуальних домашніх завдань, так і під
час колективної чи групової роботи на уроці. При цьому слід враховувати активність,
винахідливість усіх членів групи, їх внесок в загальну закінчену справу.
Особливу увагу слід приділити
кросвордам з фрагментами (портретами, картосхемами, датами, архітектурними
пам’ятками та ін.). При складанні та розв’язуванні таких кросвордів потрібна
додаткова розумова діяльність, щодо розпізнання образу. Таке завдання несе
набагато більше інформації, ніж звичайний словесний опис.
До того ж при складанні кросвордів на
допомогу учневі є безліч варіантів
автоматизованих засобів (програмне забезпечення), що є актуально в наш час:
·
Інтернет ресурс http://cross.highcat.org/ru_RU/;
·
Інтернет ресурс
http://crosswordus.com/ru/puzzlemaker;
·
Складання кросвордів програмним засобом crossx;
·
EasyCross 9.9.0.111;
·
CROSSWORD POWER;
·
Super Crosswords Creater;
·
"Люксворд";
Додаток 2
3.3 Ребуси з
історії
Ребус - загадка,
у якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації
зображень, фігур, композицій з букв і т.інш. Саме слово «ребус» походить від
латинської фрази «Non verbis sed rebus», що означає «Не словами, а за допомогою
речей».
В сучасному
розумінні, ребус це, перед усім, загадка, що складається із зображень предметів
(малюнків у поєднанні з буквеними композиціями та іншими знаками), співзвучних
зі словами або частинами слів розгадки. Кілька ребусів можуть бути об'єднані в
одному малюнку або у вигляді послідовності малюнків з тим, щоб скласти фразу
або речення. У літературних ребусах для складання речень використовуються
букви, числа, музичні ноти або особливим чином розташовані слова. Ребуси можуть
передавати пряме значення слів, головним чином, щоб інформувати або
інструктувати неграмотних людей, або навмисне приховувати їх значення, щоб
інформувати тільки обраних.
Ефективним засобом успішного
навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків, найважливішим
мотивом пізнавальної діяльності людини, який збуджує її до пошуку істини,
сприяє оволодінню учнями досвідом пошукової діяльності в атмосфері загального
захоплення цікавою справою є пізнавальний інтерес.
Пізнавальний
інтерес виявляється в емоційному відношенні школяра до об'єкта пізнання та формується і розвивається в діяльності.
Цікавість,
обумовлена суто зовнішніми обставинами, які привертають увагу людини може
привести до виникнення допитливості, яка характеризується прагненням людини
зазирнути за межі побаченого. Допитливість здатна призвести до пізнавальної активності
та мотивації засвоєння нових знань пов'язаних з прагненням к пізнанню складних теоретичних питань окремої
науки.
Саме таким емоційним мотиватором для
учнів на уроках історії можуть стати ребуси. Складання ребусів потребує
активізації значного кола знань та життєвого досвіду учня. А значить відповідає
вимогам сучасного навчання.
При складанні ребусів корисним для
учнів може бути Інтернет
ресурс
Висновки
У результаті оптимального
використання технологій розвитку критичного мислення під час навчання позиції вчителя й учнів у
навчально-виховному процесі змінюються. Із носія готових знань учитель
перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів, а останні стають
рівноправними суб’єктами в навчанні. Водночас створюється та реалізується
модель творчої особистості, яка не лише володіє навичками спілкування, розуміє
історичний процес і правові явища, а й вміє самостійно працювати над розвитком
власного інтелекту, культури й моралі, виявляє свій творчий потенціал, що є
основою успішного подальшого професійного становлення особистості.
Список використаної літератури
1.
Баханов, К. О. Професійний довідник
вчителя історії / К. О. Баханов. – Харків : Основа, 2011. – 239 с.
2.
Баханов К. О. Технологія розвитку критичного мислення мислення як психолого
–педагогічне явище// Історія та правознавство. -2008. №33- С. 3-4
3.
Мокрогуз О. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: ВГ
"Основа", 2007. -192 с.
4.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок та інтерактивні технології навчання. _
К.:А. С. К., 2004. – 328 с.
5. Пометун
О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К.:Генеза, 2006. 328с
6.
Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна потреба// Історія в школах
України. – 2007. №4-С. 13-15
Комментариев нет:
Отправить комментарий